Илебей ненэцие’’ яляхана | «Красный Север»
0°C

Няръяна Ӈэрм

Илебей ненэцие’’ яляхана

Яна’’ ханярина илебей ненэцие’’ ялям’ мэ’’ӈаць. Саляӈгардахана ӈобтикы тарця сер’’ миӈась.

Время для чтения ~ 4 минуты


Хубтахана сарёӈэ еремя. Ӈадьбята яля’ ер’ пуд пин’ тарпыв’’. Ялянда сэв ёльце ябере. Ненадо яля’ ӈэвада таминда ӈади. Таб’ ниня волейболхана сянакода’’ мэ’’. Марад’ ӈэвахана мэна ерв’ ненадумда’’мам’ ня’’амван’ харва’’. Тамна’ тяхакуна падтаӈгода’’, сэдорана’’ ӈамды’’. Тикы’’ нини’’ някуна хаядм’. Сэдоравам’ минренаӈэ Некоча Окотэтто Саляӈгарад’ илебей’’ ненэцие’’ мэлава’ мякана манзарана таравы. Табекованда сер’ лахана:

— Маня’’ ява’’ лэтрамбади’’ е’’эмня балаклава сэдыбива’’. Сава’ мюняна мэта’’ ӈамгэри’’. Тарцям’ мэп’’нандо’ пыдо’ ни’’ ханьтаӈгу’’. Таддикахад тамна ӈани’ ӈопой минренами лыӈгарё мэта поӈгам’ паӈгалпава.

Нюдяко хардахад ӈэдаравэдо’

Хэвхананда не ӈацекы ӈамды, лахарёмда ӈобтикы хайхалӈада:

— Панаевск’ няд тодамзь. Нянани Яр-Сале’ няби Салемал’ тер’’ тоць. Хуркари сава серо пэрмана’’ е’’эмня сидна’’ тальня’ ӈэдараць. Тюкохона манэ’’манда ӈули’’ ӈока ӈэвы. Олимпиадахана мэвы не, ва’’лёйвана ӈохолюрта Алла Шишкина’ иле’’мян’ инзеледамзь. Пыда варемда мэ’’манда нид ва’’лёй сёбар’’ӈэ хэвы. Ваде’’мыда намд’’махадани сита тотрев’ нерняри’ ӈэван’ харбелыв’’. Неновна пон’ нивы манэпавы нини ходамзь. Тэри маймбабцось.

Юдимдей классахана тохолкода Ольга пэрта манзаямда ӈарханда малеван’ харвадась. Ӈадьбята таминда манэ’’мыда ваде’’ӈа:

— Мале сян палаткам’ ӈабтавы’’. Ӈопоян’ ява’’ лэтрамбада ненэця’ турӈась. Нянандо’ ӈамгэ’ то’’олха няд’’ми’’ таравам’ ваде’’ӈась. Ма’’нисяв, Ямалхад ӈэдарамбадида’’ няна’’ тэворӈа’’. Мякадана’’ тэвавы’’ ӈамгэхэ’’ ёльце маймбасетыва’’. Ӈацекына’’ падвы толасетыва’’, хаяласавэй’’ хэсетыва’’. Тарця тохолкова’’, лаханакурма’’ ӈокаць. Мань нянани хуркари’’ ӈамгэхэ’’ тохова’ пирась. Нянани бамперболхана сянакода’’ саць мэкадаць. Сюдбяко посё’ мюня мэць, ӈэридо’ ӈадиць. Тарем’ мячм’ сянакуӈаць. Мантырмасавэй пэрӈадонзь. Стритболхавм’ маниева сяхаринда илека, хар’’н ӈод’’ сянакосетыдм’. Ӈэдалёро’’мами пон’ тенеӈгув.

Хуркари’’ серка’’на таром’ ховы’’

Нями пудана нибямда пакалӈа, сэдъямда ёльцеда. Мань ӈани’ лакри’ санэяв’’. Ӈэни сё мэти’’ ня’ си’’ми харто’ хана’’. Таняна Вануйто Верам’ манэ’’ӈадм’. Сёхо’’ инзелевани сер’ лаханако пэйни’:

— Сёётэйхав’’ сёдо’ тэри хайна миӈа’’. Хуркари’’ юнета’’ сё мэта’’ товы’’. Таравари, хыно’’мари то’’олха. Тюку ялями ханзоць, ябда мэ’’ӈав. Тохолковаха’’на мэдм’, балаклавам’ сэдадм’, поӈгам’ хаця’’ паӈгалӈадм’, Ямална’’ нермбэртяхана тадтаӈгурӈадм’, — нюдяко ӈацекы тохоламбада лахана.

Ханяӈы’’ волонтёрӈэ тараць. Ӈопой нядо’ инда ядэрабцо ваде’’ӈась:

— Нюртей мэва нядаӈгудм’. Пыхыдами едэй серт’ тохолавани е’’эмня тодамзь. Ӈоб’’ нивы тоена’’. Палаткарха’’ мядико’’ хэвхана мэдамзь. Ненэцие тохолковаха’’ хаӈадамзь, сиддо’ тидхалембидамзь. Тикахана мэвахани манзара нята нини, теневанани ходм’. Хусувэй хибя харта сертамда хось пирӈась. Сянакуць, волонтёр’ манзая’ нямна намдаць. Ӈани яляхана Саляӈгарад’ соя’’ма’ яляхана ӈобтикы нядаӈговась хандадм’.

Нядаӈгарад’, Новый Уренгой’, Ноябрьск’ няна илебей ненэцие’’ ялям’ ӈани’ маймба мэ’’ӈадонзь.

Автор: А.Яптик’ падвы


3

0

0

0

0

0



Темы